Сьогодні зоряна стежина
Вас повела у небуття,
І вам до рідної хатини
Тепер немає вороття.
Вам вже дівчат не цілувати,
Своїх не пестити дітей
І посивілих батька й матір
Не притискати до грудей.
Чому так сталося із вами?
Хто домовині вас віддав,
Коли кривавими руками
Життя навіки обірвав?!
Ви так любили Батьківщину,
Лани безкраї і гаї,
Що за свободу України
Поклали голови свої…
Але ж герої – не вмирають!
Мільйон постане замість вас,
Нехай зухвалі вбивці знають:
Прийшов вже їх останній час!
Спіть хлопці, спочивайте з миром…
Ви – зорі наших перемог!
Бо нездоланні честь та віра,
Єдині ми, і з нами – Бог!!!
Сегодня звездная тропинка
Вас повела в небытие,
И вам в родную хижину
Теперь нет возврата.
Вам уже девушек не целовать,
Своих не ласкать детей
И поседевших отца и мать
Не прижимать к груди.
Почему так случилось с вами?
Кто гробу вас отдал,
Когда кровавыми руками
Жизнь навеки оборвал?!
Вы так любили Родину,
Ланы бескрайние и рощи,
Что за свободу Украины
Положили головы свои…
Но ведь герои-не умирают!
Миллион предстанет вместо вас,
Пусть дерзкие убийцы знают:
Пришло уже их последнее время!
Спите ребята, почивайте с миром…
Вы-звезды наших побед!
Ибо неодолимы честь и вера,
Едины мы, и с нами – Бог!!!